Ну вот приведённый Вами стих понятен русским без перевода на 100%. В нем всего три диалектных слова ("ховать", "кайдани", "лани"). И сравните с современным текстом на мове, где иноязычной для русского будет минимум треть лексики.
И вы наверное думаете, что современные укр. поэты пишут исключительно на не понятном никому галичанском диалекте? Как и мы в школе детям преподаем разные предметы?
Вот вам образец современной поэзии 21 века:
Лина Костенко:
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
