К годовшине Иловайска Муженко разродился откровениями

– Розкажіть детальніше про переговори з російським генштабом.
– Було погоджено з російською стороною вихід наших колон завчасно узгодженими маршрутами, які були визначені як гуманітарний коридор. У перших умовах був вихід наших підрозділів на техніці зі зброєю з самого Іловайська. У селищах Агрономічне і Многопілля формувалися дві колони і по двох маршрутах – один північний, другий південний – виходили в район Старобешеве. Ці маршрути були оговорені з росіянами, як маршрути виходу наших підрозділів під їхні гарантії.
28-го серпня ввечері, близько 23-ї години на мене вийшов перший заступник начальника Генштабу ЗС РФ генерал Богдановський, і сказав, що умови змінюються, вихід можливий тільки за умови, що техніка і озброєння залишаються.
Це було для нас неприйнятним, і було сплановано йти на прорив, який мав розпочатися о 3-й годині ночі 29-го серпня. Він не розпочався. Тому що на більш низькому рівні було прийнято рішення виходити під гарантії російської сторони. І вже зранку йшли перемовини з російськими парламентерами, які затягували час. Мабуть, для того, щоб дати можливість своїм підрозділам зайняти відповідні опорні пункти, щоб створити вогневий мішок для зустрічі наших підрозділів.
Вихід підрозділів здійснювався по тих же маршрутах, які були до цього оговорені, як маршрути для виходу під відповідні гарантії. До речі, з цією ініціативою виступив у свій час президент Росії Путін, це було теж 28-го числа десь у другій половині дня, мабуть, навіть ближче до вечора.
– Генерал Богдановський, коли вам дзвонив, в якості кого виступав?
– Він представляв російську сторону, тому що вона була гарантом нашого виходу за завчасно узгодженим маршрутом.
– Якщо ви узгоджували з російською стороною, чи не є це прямим підтвердженням російської агресії?
– Пряме втручання – це порушення всіх міжнародних норм. На той момент це вже був відомий факт. І вже були полонені росіяни, ми називали їхні прізвища, вони були продемонстровані по різних каналах нашого ТБ, вони підтверджували, що вони є військовослужбовцями РФ.
– І що він на це відповідав? Богдановський визнавав їхню присутність в Україні?
– Вони не відмовлялися.Путін тоді сказав, що вони заблукали.
Но самое интересное вот этот момент
"...Після 29-го числа у нас практично не було боєздатних підрозділів від Іловайська до Миколаєва і до Одеси, у нас не було підрозділів, які б могли чинити опір, адекватно давати відповідь російським окупантам, якщо б вони вирішили піти далі на захід.
Така ж ситуація виникла в той час і в районі Луганська. Луганський аеропорт, незаслужено забутий, де також проводились жорстокі бої, де військовослужбовці і 80-ї аеромобільної бригади, і 24-го штурмового батальйону, і 1-ї танкової бригади, 128 ОМБР, там навіть була група 51-ї окремої механізованої бригади. Всі ці бійці там показали приклад і мужності, і героїзму в боях за Луганський аеропорт, за населені пункти Хрящувате і Новосвітлівка. І там теж виникла така ситуація, що практично в той час від Луганська і до Харкова, і від Харкова до Києва, у нас теж не було частин, які б могли закрити ці бреші. Тоді виникало питання, яким чином використовувати резерви. І резервів не було. Там теж були факти відходу деяких підрозділів із району Луганська, в тому числі несанкціоновані..."
Войск мать его не было до самого Киева, а путин сцука Минск-1 устроил
